ЧЕРВОНОКНИЖНА ІХТІОФАУНА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Іхтіофауна є важливим компонентом загального біологічного різноманіття країни, оскільки міноги й риби відіграють ключову роль у трофічній ланці водних біоценозів, а також слугують чи не найкращими індикаторами екологічного стану водойм, чутливо реагуючи на погіршення умов існування або перевилов скороченням своєї чисельності, ареалів, частковим чи повним зникненням у водоймах. Тому сьогодні є важливим не лише відновлення популяцій зникаючих, вразливих і рідкісних видів, але й їх охорона. В Україні такі види риб занесені до Червоної книги України. У Волинській області до червонокнижної іхтіофауни відносять:

Гольян озерний (Eupallasella percnurus) — невелика озерна придонна зграйна риба родини Коропових. Один з 20-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: зникаючий.

Прісноводна придонна озерна риба, яка зустрічається тільки в мілководних невеликих замкнених, стоячих або ледь проточних водоймах з піщано-мулистим або мулистим ґрунтом та з добре розвиненою рослинністю, як правило, уникає руслових ділянок річок. Статевої зрілості досягає у 2 роки при довжині тіла понад 4 см. Розмножується в травні-липні. Плодючість у особин завдовжки 4,4-6,6 см коливається від 360 до 2920 ікринок. Ікра клейка, відкладається кількома порціями в прибережній зоні на рослинність. Молодь живиться планктоном, дорослі споживають червів, дорослих комах, їхні личинки і лялечки, водорості, вищу рослинність, а також ікру риб і амфібій.

Карась золотий (Carassius carassius) — риба із родини Коропові. Живе у прісних водах, переважно в озерах, водосховищах, ставках.

Природоохоронний статус виду: вразливий.

Тримається у заплавних водоймах, озерах, ставках зі стоячою або слабкопроточною водою та замуленим дном, що густо заросли водяною рослинністю. Витривалий до кисневого режиму. Під час промерзання водойм і літнього висихання озер перебуває у мулі на глибині понад 0,5 м. Нереститься у травні–липні. Досягає статевої зрілості у віці 2–3 років, плодючість становить майже 115 тис. ікринок. Їх відкладають трьома-чотирма порціями при температурі води не нижче 18°С на рослинність, на глибині близько 0,5 м. Живиться здебільшого бентосними організмами, також зоопланктоном.

Марена дніпровська (Barbus borysthenicus) — прісноводна риба родини Коропових.

Природоохоронний статус виду: зникаючий.

Прісноводна річкова зграйна донна риба виключно текучих вод з чистою водою, яка дуже чутлива до дефіциту кисню у воді. Віддає перевагу порожистим ділянкам і перекатам, місцям з кам’янистим, гальковим, щільним піщаним або глинистим дном. Статевої зрілості самці досягають у 2–3 роки при довжині і масі тіла 15,6 см і 92 г, самки в 3–4 роки при 22 см і 195 г. Розмноження триває з кінця квітня до середини липня, плодючість до 32–41 тис. ікринок. На нерест мігрує на руслові мілководдя із швидкою течією і кам’янистим або крупнозернистим піщаним ґрунтом, де й відкладає слабкоклейку ікру. Личинки і молодь живляться дрібними формами фіто- і зоопланктону та бентосу, дорослі риби споживають виключно мешканців дна, зокрема личинок комах, молюсків, червів, а також ікру, молодь і дрібних риб, водорості і вищу рослинність.

Мінога українська (Eudontomyzon mariae) — непаразитична прісноводна тварина, найпоширеніший вид прісноводних міног у Європі.

Природоохоронний статус виду: зникаючий.

Прісноводна донна непаразитична мінога. Мешканець річок і струмків гірської і передгірської зони, а також рівнинних рік. Дорослі живуть на чистих, добре насичених киснем, із швидкою течією і дещо замуленим кам’янистим і кам’янисто-піщаним ґрунтом ділянках, личинки — у місцях з повільною течією та добре замуленим дном. Личинки тримаються на глибинах до 0,5–1 м, де закопуються в ґрунт. Статевої зрілості досягає через 6–7 міс. після метаморфозу, який проходить з середини липня до кінця вересня. Розмноження в квітні–травні при температурі води від 8–16°С. У самок завдовжки 16,6–20,5 см плодючість складала 5742–6066 ікринок. На нерест мігрує на невеликі відстані в чисті струмки і річечки. Личинки-піскорийки живляться детритом, найдрібнішими бентичними організмами, діатомовими і іншими водоростями. Під час метаморфозу кишечник личинок атрофується і в дорослому стані ці тварини не живляться, а після розмноження гинуть.

Ялець звичайний (Leuciscus leuciscus) — риба роду Ялець (Leuciscus), родини Коропових.

Природоохоронний статус виду: вразливий.

Прісноводна річкова зграйна придонна риба чистих текучих вод, яка віддає перевагу прибережним ділянкам з піщаним або піщано-мулистим ґрунтом. Статевої зрілості досягає у віці 2–3 років при довжині тіла близько 9–10 см. Розмноження відбувається з кінця березня, при прогріванні води до 5–6°С, до початку, а інколи й до кінця травня. Плодючість до 22,6 тис. ікринок. Ікра донна, клейка, відкладається за один раз в місцях із швидкою течією на різні донні предмети, зокрема на рослинність. Живиться переважно організмами бентосу — червами, ракоподібними, личинками і лялечками комах, дорослими комахами, які падають у воду, а також ікрою риб та, частково рослинністю.

Минь річковий (Lota lota) — прісновода риба, вид роду минь з родини миневих (Lotidae).

Природоохоронний статус виду: вразливий.

Прісноводна холодноводна риба. Тримається здебільшого у руслах річок. При температурі води 10°С і нижче найактивніший, при 15°С і вище стає пасивним, ховається. Нереститься з кінця грудня до початку лютого при температурі води близько 0°С на мілководних піщаних та супіщано-дрібнокам’янистих місцях з швидкою течією. Статевої зрілості досягає при довжині тіла 17–18 см, у віці 3–4 роки. Плодючість може досягати майже 500 тис. ікринок. Нереститься з настанням сутінок, зазвичай на піщаних косах. Виметана ікра зноситься течією й осідає у заглибинах дна. Молодь споживає личинок комах, ракоподібних, ікру інших риб і їхніх мальків, у тому числі й власних. Дорослі особини споживають риб, міног, земноводних, а також ракоподібних, личинок комах, молюсків тощо.

Довідкова інформація:

Розрахунок за незаконне добування червонокнижних водних біоресурсів здійснюється відповідно до постанови КМУ від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)». Так, компенсація за один екземпляр марени дніпровської становить 820 грн, гольяна озерного – 660 грн, карася золотого – 330 грн, миня річкового – 330 грн, міноги української – 74 грн та ялець звичайний - 330 грн.



Читайте також:

  ДО 30 ВЕРЕСНЯ 2019 РОКУ ВСТАНОВЛЕНО ЗАБОРОНУ НА ВИЛОВ РАКІВ


  За тиждень зафіксовано 16 порушень природоохоронного законодавства, - рибоохоронний патруль Волині
За тиждень зафіксовано 16 порушень природоохоронного законодавства, - рибоохоронний патруль ВолиніУ період з 9 по 15 вересня 2019 року державні інспектори Волинського рибоохоронного патруля зафіксували 16 порушень законодавства у сфері охорони водних біоресурсів. Так, складено шість протоколів за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил ... >>>

  Волинський рибоохоронний патруль оперативно відреагував на факт загибелі риби
Волинський рибоохоронний патруль оперативно відреагував на факт загибелі риби 14 та 15 вересня на новиних інтернет-ресурсах Волинської області, серед яких Волиньпост, Буг, Під прицілом, Нововолинський портал зявилась інформація, що на річці Західний  Буг поблизу с. Литовеж Іваничівського району Волинської області ... >>>

  На озері Шині порушники завдали майже 3 тис. грн збитків, - Волинський рибпатруль
На озері Шині порушники завдали майже 3 тис. грн збитків, - Волинський рибпатруль 10 вересня 2019 року Волинський рибоохоронний патруль  здійснив спільний рибоохоронний рейд з працівниками роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області. Захід проведено на водних об’єктів Любешівського району. Близько ... >>>

  Волинський рибоохоронний патруль контролює ситуацію на водному об’єкті міста Нововолинськ
Волинський рибоохоронний патруль контролює ситуацію на водному об’єкті міста Нововолинськ Третього вересня 2019 року на повідомлення жителів міста Нововолинськ державними інспекторами Волинського рибоохоронного патруля спільно з інженером з охорони праці Виробничого управління комунального господарства Нововолинської міської ради ... >>>

  За тиждень порушники завдали більше 3 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Волині
За тиждень порушники завдали більше 3 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Волині У період з 2 по 8 вересня 2019 року державні інспектори Волинського рибоохоронного патруля зафіксували 16 порушень законодавства у сфері охорони водних біоресурсів. Так, було складено три протоколи за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил ... >>>

  Порушник завдав збитків на понад 1 тис. грн, - Волинський рибоохоронний патруль
Порушник завдав збитків на понад 1 тис. грн, - Волинський рибоохоронний патруль Сьомого вересня 2019 року Волинський рибоохоронний патруль здійснив рибоохоронний рейд на водних об’єктах Горохівського району Волинської області. Близько 6 години ранку викрито громадянина, який здійснював незаконний вилов водних ... >>>

  У серпні вилучено 105 одиниць заборонених знарядь лову, - рибпатруль Волині
У серпні вилучено 105 одиниць заборонених знарядь лову, - рибпатруль ВолиніУ період з 1 по 31 серпня 2019 року державними інспекторами Волинського рибоохоронного патруля проведено 33 рибоохоронних рейди та викрито 85 порушень природоохоронного законодавства, з яких 44 - грубих. Також складено 27 протоколів за ч. 3 ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168.

Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області

Адреса: 43001, м.Луцьк, вул. Товарова, 11

тел.:+38 (0332) 24-20-02 , тел/факс:+38 (0332) 72-35-77

E-mail: vl.rp@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t